Корисні посилання

вівторок, 27 серпня 2024 р.

Форсайт-сесії «Шкільна освіта в умовах війни: стартуємо 2024/2025 навчальний рік»

 19 серпня 2024 р. на базі КЗ «ЗОІППО» ЗОР для команд закладів освіти області відбулись форсайт-сесії «Шкільна освіта в умовах війни: стартуємо 2024/2025 навчальний рік» (у межах комплексної політики МОН України «Школа офлайн»). Заходи проводились за ініціативою Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації у період з 19.08 по 23.08.2024.

19-21 серпня модераторами заходу були представники кафедри менеджменту освіти та психології - Тетяна Гура, д.психол.н., проф., проректор з наукової і міжнародної діяльності, Тетяна Афанасьєва,  к.психол.н., доцент, завідувач кафедри.

Учасників привітали: Анатолій Казачук, к.філос.н., в.о. ректора КЗ «ЗОІППО» ЗОР; Едуард Гугнін, д.соціол.н., проректор з науково-методичної роботи КЗ «ЗОІППО» ЗОР; Юлія Погребняк, директор департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, Людмила Бухаріна, директор департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації.

У невимушеній атмосфері шкільні команди обговорили шляхи забезпечення якісного та безпечного навчання у закладах загальної середньої освіти Запорізького регіону у 2024/2025 навчальному році.






Онлайн-курс «Запобігання та протидія домашньому насильству: механізм впровадження в територіальних громадах»

Ла Страда Україна ррезентують онлайн-курс «Запобігання та протидія домашньому насильству: механізм впровадження в територіальних громадах».

Для кого цей курс? Курс орієнтований на представників суб’єктів територіальної громади, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Також може бути корисним всім, хто зацікавлені в цій тематиці.
Під час проходження онлайн-курсу ви знайдете відповідь на запитання:

Як покроково розбудувати в територіальній громаді систему запобігання та протидії домашньому насильству за допомогою дієвого інструменту реагування та взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (відповідно до вимог національного законодавства та з урахуванням особливостей територіальної громади)?

Матеріал курсу структурований для кожного суб'єкту територіальної громади включив в себе:
- нормативно-правові акти, які унормовують діяльність суб’єкта територіальної громади
-  алгоритми взаємодії та реагування суб'єктів на випадки домашнього насильства
- інструментарій для внутрішнього моніторингу та планування діяльності, який включає анкета для оцінки потреб суб'єктів територіальної громади, план заходів, чек лист  для проведення суб’єктами територіальних громад внутрішньої оцінки, наявних ресурсів та стану виконання вимог Національного законодавства
- Інформаційно-методичні ресурси

Для проходження курсу, перейдіть за посиланням 
Поширюйте інформацію про цей курс! 
Разом ми зможемо створити безпечне та захищене середовище в громаді. 

Науково-методичний посібник «Нова української школи у базовій середній освіті: впевнені кроки Запорізької області». Частина 3

 Шановні освітяни!

До вашої уваги пропонуємо науково-методичний посібник «Нова української школи у базовій середній освіті: впевнені кроки Запорізької області». Частина 3.

В посібнику висвітлені теоретичні та практичні аспекти впровадження Концепції Нової української школи в закладах загальної середньої освіти Запорізької області загалом і формувального оцінювання зокрема, презентовані успішні практики науково-методичного й організаційного супроводу реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в Запорізькій області.

Видання адресоване керівникам і педагогам закладів загальної середньої освіти, фахівцям центрів професійного розвитку педагогічних працівників, фахівцям психологічної служби, науковцям, усім зацікавленим фахівцям.





середа, 21 серпня 2024 р.

Захід кафедри в межах Серпневих студій 2024 «Читання як життєва стратегія»

       20 серпня 2024 року в межах Серпневих студій 2024 «Читання як життєва стратегія» викладачем кафедри менеджменту освіти та психології Тетяною Бабко (к.п.н, доцент) разом із Романом Шумадою (завідувачем ОНМЦ моніторингових досліджень якості освіти) було проведено вебінар з теми «Педагогічні умови виявлення рівня та формування читацької компетентності здобувачів освіти: управлінські аспекти (за матеріалами міжнародного дослідження PISA)»

Захід організовано для представників управлінських команд закладів освіти всіх типів, представників ЦПР ПП.

На заході представлено сучасні підходи до визначення дефініцій та структури поняття «читацька грамотність»; проаналізовано особливості виявлення рівня читацької компетентності під час міжнародного дослідження PISA у 2022 та 2025 роках; визначено виклики, які потребують системного оновлення змісту освітнього процесу у закладах різних типів.

Розкрито специфіку управлінської діяльності щодо створення системи формування читацької компетентності здобувачів освіти. На допомогу учасникам, представлено «Орієнтовний чек-лист управлінських завдань створення педагогічних умов для виявлення рівня та формування читацької компетентності здобувачів освіти», визначено провідні методичні, організаційні, аналітичні, інформаційні завдання для керівників закладів освіти та їх заступників.

Учасникам заходу надано конкретні рекомендації щодо організації на заняттях з різних освітніх галузей завдань, спрямованих на відпрацювання в учнів навичок осмислення полікодового тексту та застосування загальношкільних педагогічних прийомів усвідомленого читання.



вівторок, 20 серпня 2024 р.

Про навчання the LEGO Foundation

 15-16 серпня 2024 р. в межах підтримки відновлення освіти України команда регіональних тренерів НУШ, ігрових і діяльнісних методів навчання Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, серед яких представники кафедри менеджменту освіти та психології - Тетяна Гура, Тетяна Афанасьєва, Юлія Чемодурова, взяли участь в очній дводенній координаційній зустрічі-тренінгу the LEGO Foundation у м. Києві. Зустріч-тренінг проведено з метою підготовки регіональних тренерів до реалізації Програми підвищення кваліфікації керівників (директорів та заступників директорів) закладів загальної середньої освіти «Діяльнісний підхід у загальній середній освіті в реаліях сьогодення». 

Протягом вересня-грудня 2024 року керівники (директори та заступники директорів) закладів загальної середньої освіти Запорізької області матимуть змогу взяти участь у зазначеній програмі та зануритись в новітні стратегії управлінського супроводу реалізації діяльнісного навчання в новій українській школі. 

Тільки разом до діяльнісного навчання в новій українській школі! 



 

 








понеділок, 19 серпня 2024 р.

Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби в системі освіти України у 2024/2025 навчальному році»

 З метою подальшої реалізації статті 76 Закону України «Про освіту» Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» надсилає для застосування в роботі аналітичні матеріали про діяльність психологічної служби в системі освіти України, стан забезпечення закладів освіти практичними психологами і соціальними педагогами та рекомендації щодо пріоритетних напрямів психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу учасників освітнього процесу в 2024/2025 навчальному році, які схвалені Вченою радою ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (протокол No 6 від 10 липня 2024 року).

Читати 


Вебінар "Педагогічні умови виявлення рівня та формування читацької компетентності здобувачів освіти: управлінські аспекти (за матеріалами міжнародного дослідження PISA)"

Шановні колеги!
Запрошуємо до участі у вебінарі
 "Педагогічні умови виявлення рівня та формування читацької компетентності здобувачів освіти: управлінські аспекти 
(за матеріалами міжнародного дослідження PISA)"

СпіериРоман Шумада, Тетяна Бабко
Коли: 20.08.2024 вівторок, о 14:00
Для кого: Керівники (директори, заступники, завідувачі) закладів освіти всіх типів, працівники ЦПР ПП

Передбачено видачу електронних сертифікатів: «Сертифікат учасника заходу» (2 год) за участь у методичному заході

Покликання для приєднання до онлайн-заходів учасники отримають на особисту електронну скриньку за результатами реєстрації.

Матеріали заходів будуть доступні після їх проведення на сайті Інституту.




100 років від дня народження Платона Григоровича Костюка

 Платон Григорович Костюк (20 серпня 1924, Київ — 10 травня 2010, Київ) — український фізіолог, нейрофізіолог, біофізик, доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки (1992, 2003), академік НАН України, АМН України, РАН, директор Інституту фізіології імені Богомольця НАНУ, засновник Міжнародного центру молекулярної фізіології НАН, перший директор та завідувач кафедри Київського відділення МФТІ, Голова Верховної Ради УРСР у 1985 — 1990, Герой України, Член Німецької академії природознавців «Леопольдіна» (1966), АН Чехословаччини (1990), Угорської АН (1990), Європейської академії «Academia Europaea» (1989), Нью-Йоркської академії наук (1994), Голова Українського товариства фізіологів ім. І. П. Павлова (1968–2010), Головний редактор (1969—1988) та співредактор (1993—2010) журналу «Нейрофізіологія» (Київ), співредактор Міжнародного журналу Neuroscience (Оксфорд, Велика Британія, 1976—2010), член редколегії кількох міжнародних журналів, голова спеціалізованої вченої ради при Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, входив до складу керівних органів багатьох міжнародних товариств фізіологів та біофізиків, у 1989—1993 рр. - віце-президент Міжнародного союзу фізіологічних наук. Син відомого психолога Григорія Костюка, брат мистецтвознавця Олександра Костюка. Учень фізіолога Данила Воронцова і Нобелівського лауреата, нейробіолога Джона Екклса. Досліджував електрофізіологію нервових клітин, властивості клітинної мембрани й іонних каналів, роль кальцію у фізіології клітини. Створив наукову школу з молекулярної і клітинної фізіології.

Майбутній учений і громадський діяч Платон Костюк народився 1924 року в Києві. Його батько, Григорій Силович – також видатний учений, засновник української школи психології, чиїм ім’ям названо столичний Інститут психології АПН України. В 1931—1941 роках навчався у середній школі № 43 міста Києва. У випускний рік Платона почалася радянсько-німецька війна. Родина Костюків евакуювалася до Сталінграду, де Платон вступив до Сталінградського медичного інституту і на факультет іноземних мов Сталінградського індустріально-педагогічного інституту. Проте вчився він там лише рік, оскільки фронт дійшов і до Сталінграда. Родина з труднощами дісталася до Саратова, а звідти переїхала до міста Кзил-Орда, де тимчасово перебували АН УРСР і українські університети в евакуації. Там Платон вчився з вересня 1942 року до травня 1943, закінчивши один курс біологічного факультету Об'єднаного Харківського університету. Через потребу армії у військових медиках продовжив навчання у Харківському військово-медичному училищі, що знаходилося тоді у Ашхабаді, з травня 1943 року до квітня 1945 року. Одразу після закінчення училища був відправлений у Польщу та Східну Пруссію як фельдшер батальйону Резерву медичного складу, звідки звільнився у серпні 1945 року. Уже у вересні 1945 року для закінчення освіти Платон Костюк вступив на біолого-ґрунтознавчий факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, де пройшов завершальний курс і отримав диплом біолога у 1946 році. Того ж року вступив на третій курс лікувального факультету Київського медичного інституту, який закінчив у 1949 році, отримавши другий диплом медика.

Усе своє подальше життя Платон Костюк поклав на вівтар науки. Науковою роботою Платон Костюк почав займатися одразу після здобуття диплома біолога у лабораторії загальної фізіології при Київському університеті, якою тоді завідував Данило Воронцов. Вже у 1949 Костюк під керівництвом Воронцова захистив кандидатську дисертацію на тему «Адаптація нерва до електричного струму, що постійно наростає». З 1951 він став викладачем на кафедрі фізіології, у 1955 — старшим науковим співробітником, а у 1956-57 після переходу Воронцова до Інституту фізіології АН УРСР очолював університетську лабораторію загальної фізіології.

У 1957 році Костюк захистив докторську дисертацію «Центральні процеси в найпростішій рефлекторній дузі». Проте Данило Воронцов бажав мати талановитого учня біля себе, тому сприяв його переходу з університету до Інституту фізіології. З Інститутом фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України було пов'язане все подальше життя Платона Костюка. З 1958 року він незмінно очолював відділ загальної фізіології нервової системи. У 1960 році отримав звання професора. У червні 1964 року Платона Костюка обрали членом-кореспондентом АН УРСР. З 1 липня 1966 року він став також член-кореспондентом АН СРСР за Відділенням фізіології. У тому ж році він очолив Інститут фізіології АН УРСР, яким керував до кінця життя. У грудні 1969 року Костюк стає академіком АН УРСР, а з 26 листопада 1974 року — академіком АН СРСР.

У 1970 - 80-ті роки під керівництвом Костюка проводились важливі роботи з дослідження ролі іонів кальцію у нервовій сигналізації. За участі Костюка розробляли нові методики дослідження поодиноких клітин, внутрішньоклітинної перфузії, відкрили нові іонні канали і властивості клітинної мембрани. Академіка Костюка визнали у світі як одного із засновників клітинної фізіології нервових клітин.

Науковий доробок ученого складається з більш ніж 650 наукових статей, 16 книжок і підручників; підготував 20 докторів і 73 кандидатів наук. Серед учнів академіка Платона Костюка відомі на весь світ видатні вчені Олег Кришталь, Галина Скибо, Ярослав Шуба, Микола Веселовський, Олена Лук'янець та ін. Учений уперше у світовій науці розробив методику внутрішньоклітинного діалізу соми нервової клітини та застосував її для дослідження мембранних і молекулярних механізмів клітини. Він уперше в СРСР сконструював і використав мікроелектродну техніку для дослідження структурно-функціональної організації нервових центрів, проник у нервову клітину, зареєструвавши її сигнали. Завдяки цим відкриттям радянська нейрофізіологія посіла провідне місце у світовій науці.

Дослідженнями мозку та нервової системи людини, зокрема таких явищ, як пам’ять, мислення, свідомість, займається чи не найбільша у світі армія вчених. На цьому тлі досягнення Платона Костюка набувають особливої ваги. Неабиякий внесок київський науковець зробив у розкриття гомеостазу іонів кальцію в нервових клітинах та у вивчення порушень при деяких специфічних формах мозкової патології – гіпоксії, цукровому діабеті тощо. Платон Григорович дослідив, як відбувається перехід інформації з електричної форми в молекулярну. Завдяки цим процесам людина здатна вчитися, пам’ятати, усвідомлювати. Платон Костюк довів, що найважливішу роль тут відіграють саме іони кальцію.

Учений-фізіолог має багато послідовників. Школу нейрофізіології, клітинної та молекулярної фізіології, започатковану Платоном Костюком, пройшло чимало науковців. Він завжди говорив «ми», наголошуючи на досягненнях своїх учнів, пишався ними. Численні дослідження співробітників відділу загальної фізіології нервової системи на чолі з Платоном Григоровичем було відзначено вітчизняною й міжнародною науковою спільнотою.

Своїм учням Платон Костюк радив рівнятися не на колег із сусідніх лабораторій, а на новітні світові досягнення. Для цього вчені намагалися публікувати результати досліджень у міжнародних наукових журналах. Авторські статті Платона Григоровича, написані чудовою англійською, завжди відповідали найвищому рівню. Щоправда, пробитися із закритого наукового світу Радянського Союзу було непросто, хоча фізіологи й виконували далекі від політики фундаментальні дослідження. Перш ніж надрукуватися за кордоном, слід було пройти цензуру й апробацію в радянському періодичному виданні. До речі, Платон Костюк зміг виїхати на стажування в Австралію до майбутнього лауреата Нобелівської премії Джона Екклса лише після телепрограми, в якій знаменитий австралієць звернувся особисто до Микити Хрущова. До цього Платон Григорович не раз змушений був відмовлятися від запрошень, посилаючись буцімто на незадовільний стан здоров’я. Завдяки світовому визнанню київський Інститут фізіології одразу після розпаду Радянського Союзу почав отримувати міжнародні гранти. Це до певної міри зупинило відтік за кордон провідних учених, сприяло оновленню технічної бази наукової установи.

У колективі Платон Григорович створив спокійну творчу атмосферу. Він був високоінтелігентною й щирою людиною, навколо якої гуртувалися непересічні особистостіМикола Веселовський каже, що Платон Григорович цілковито був відданий науці. Він шкодував час на популяризацію своїх відкриттів, не любив скликати прес-конференції, займатися рекламою. «Хоча учитель не був у сучасному розумінні менеджером власних досягнень, наукова слава сама приходила до нього. Найбільше Платон Григорович переймався престижем інституту, а не своїм особистим», – додає вдячний учень.

Платон Костюк чи не весь робочий день проводив у лабораторному корпусі, хоча в нього, як директора Інституту фізіології, був великий кабінет в адміністративному приміщенні. Микола Веселовський згадує, що будь-який співробітник інституту міг зайти до Платона Григоровича без попереднього запису. Саме тому килим до робочого кабінету завідувача відділу загальної фізіології нервової системи, якому вчений надавав перевагу перед директорським, завжди був затоптаним. Тут тихо лунала класична музика, написано більшість наукових статей. Платон Григорович мав одну фізіологічну особливість – умів воднораз переключатися з господарсько-адміністративних питань на наукові, тому нічого не могло зупинити його роботу над статтею, – уточнює Микола Веселовський.

Знаного київського вченого обрали академіком-секретарем відділення фізіології Академії наук СРСР. Це означало, що Платон Костюк, як головний фізіолог Радянського Союзу, мав переїжджати до Москви. Проте він відмовився від привабливої на ті часи пропозиції, тому був змушений щоп’ятниці сідати в поїзд і їхати туди. Платон Костюк не міг назавжди полишити колектив однодумців українського Інституту фізіології, рідний Київ.

Слідами батька пішли обидві доньки Платона Григоровича: Олена та Ольга теж стали медиками.

До останніх своїх днів учений активно працював: коли вже сам не міг писати, статті надиктовував секретареві. Незадовго до його відходу у вічність вийшла друком нова книжка Платона Костюка. За словами Миколи Веселовського, Україна має пишатися вченим-фізіологом світового рівня. «Ця Людина творила Історію й Науку», – таке повідомлення в соціальній мережі залишив один зі співробітників Інституту фізіології, дізнавшись, що не стало Платона Костюка. Нобелівський лауреат Ервін Неєр із болем у серці й смутком у душі написав ось ці слова: «Платон був видатним ученим. Його відхід із життя завершує унікальну сторінку в становленні фізіології».

 

Учні академіка заснували Фонд Костюка, який присуджує премії талановитим молодим науковцям у галузі біомедичних досліджень. На будівлі Інституту фізіології встановлена меморіальна дошка, на якій зазначено: «Тут у 1958—2010 роках працював видатний український нейрофізіолог академік Платон Григорович Костюк». Ім'я Платона Григоровича носить Українське фізіологічне товариство. На честь 90-річчя Платона Костюка у червні 2014 року було проведено Конгрес Українського товариства нейронаук. НАН України заснувала премію імені Костюка.

Про навчально-методичний посібник

 На виконання завдань Стратегічної цілі 2.1 Пріоритету 2 Оперативного плану Міністерства освіти і науки України на 2024 рік, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 29.03.2024 р. No 421, з метою створення безпечного освітнього середовища, впровадження відновного підходу в освітній процес, вирішення конфліктів мирним шляхом між учасниками освітнього процесу, посередництва та медіації однолітків через комплекс освітніх программ та інноваційні засоби навчання фахівцями було розроблено навчально-методичний посібник «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації однолітків», який схвалено для використання в освітньому процесі (рішення експертної комісії з психології та педагогіки від 17.06.2024 протокол №2).

Навчально-методичний посібник містить оновлені програми:

факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе» (105 академ.год). Мета Програми факультативу: створення умов для формування громадянських та соціальних компетентностей здобувачів/здобувачок освіти, що передбачає виявлення ними конфліктологічної компетентності, вмінь і навичок вирішення конфліктів мирним шляхом, ненасильницької поведінки та громадянської позиції;

гуртка «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації однолітків» (144 академ. год). Програма гуртка включає практичний досвід роботи медіаторів і медіаторок Національної медіаторської мережі ГО «Ла Страда-Україна». В основі Програми «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації однолітків» лежить ідея, яка передбачає формування у здобувачів/здобувачок освіти вміння ефективно вирішувати конфлікти, бути толерантними до думки інших, протистояти насильству, булінгу, дискримінації в колективі, брати відповідальність за побудову миру, дотримуватися рівних прав чоловіків/хлопців і жінок/дівчат;

тренінгу для здобувачів освіти «Базові навички медіатора/медіаторки однолітків служби порозуміння закладу освіти».

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» надсилає для практичного використання в роботі педагогічними працівниками та просить включити до планів роботи на 2025 рік матеріали навчально-методичного посібника, що розміщений за покликанням: https://la-strada.org.ua/download/vyrishennya-konfliktiv-myrnym-shlyahom-bazovi-navychky-mediatsiyi-odnolitkiv

https://drive.google.com/file/d/19Df_OBeA4PhYpC0C9uCGrPbtK1Q-I6po/view